7 січня 2021 року — 91 рік від Дня народження Євгена Гнатовича Гончарука – вченого-гігієніста із світовим ім’ям, найбільше титулованого ректора, який очолював НМУ майже 20 років. Євгена Гнатовича називали “адміністратором з людяним обличчям”, дуже поважали колеги і любили студенти. Саме зусиллями Є.Г.Гончарука Київський медичний інститут набув статусу Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

Він блискуче поєднував роботу ректора з науковою і викладацькою діяльністю. Євген Гнатович став всесвітньо відомим вченим, який створив надзвичайно важливі константи у профілактичній медицині, зробив чимало відкриттів та впровадив їх у життя, написав чудовий підручник “Гігієна”, який витримав випробування часом, і це – лише незначна частина зробленого ним.

Сьогодні справу свого вчителя гідно продовжують його учні — це ціла плеяда високопрофесійних, досвідчених, відданих Університету фахівців, яких він виховав за роки свого ректорства. Розповідає завідувач кафедри гігієни та екології №3, професор  С.І.Гаркавий: “Невдовзі Національний медичний університет імені О.О. Богомольця відзначатиме 180 років від дня заснування.  Майже 20 років (1984-2003) Університет очолював вчений зі світовим ім’ям у галузі профілактичної медицини, доктор медичних наук, професор Євген Гнатович Гончарук. Саме Євгена Гнатовича 16 липня 2003 року було обрано першим почесним ректором Університету.  Перебуваючи на цій посаді, як і на посаді  завідувача кафедри комунальної гігієни та екології людини НМУ (1968-2004),  декана санітарно-гігієнічного факультету (1969-1980), Є.Г.Гончарук до останніх днів життя брав активну участь у реформуванні вищої медичної школи і його мудрі уроки назавжди залишаються з нами. Вчений мріяв ще багато створити в галузі профілактичної медицини, але здійснити свої плани йому не судилося… 19 квітня 2004 року передчасно й несподівано перестало битися серце Євгена Гнатовича.

Є.Г.Гончарук єдиний з українських вчених був членом 3 державних академій: НАН, АМН, АПН України (засновник академії педагогічних наук, постійний та активний член її  президії). Його визнано багатьма академіями світу: АМН СРСР; Російською АМН; Міжнародною академією наук вищої школи; академією природничих наук загальноросійського об’єднання вчених; Польською академією медицини; Всесвітньою академією Альберта Швейцера.  Він заслужений діяч науки і техніки УРСР, двічі Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, НАМН України в галузі профілактичної медицини (посмертно).

Євген Гнатович народився 7 січня 1930 року в селі Великий Острожок Хмельницького району Вінницької області в багатодітній селянській родині. Середню школу закінчив 1948 року в Бердичеві, що на Житомирщині, куди родина переїхала на постійне місце проживання після закінчення Другої світової війни. Цього ж року вступив на перший курс санітарно-гігієнічного факультету КМІ, який закінчив з відзнакою та рекомендацією Вченої ради  на наукову роботу. Надалі пройшов шлях від аспіранта кафедри загальної гігієни НМУ, яка 2022 року відзначатиме 150-ліття від дня утворення, до асистента, виконувача обов’язки завідувача кафедри гігієни Тернопільського медичного інституту (1957-1961). У 1961 році Є.Г.Гончарук повертається до НМУ (тодішнього КМІ) на посаду асистента кафедри комунальної гігієни (1961-1964), обирається доцентом (1964-1968), а потім, після успішного захисту докторської дисертації, стає завідувачем цієї ж кафедри (з 1968 р.), деканом санітарно-гігієнічного факультету (1969-1980).

 
 
 
 
 

Своїми науковими працями академік Є.Г.Гончарук заклав підвалини науки про гігієну ґрунту та принципи гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у цьому важливому життєвому середовищі, невід’ємній складовій біосфери, відкрив нові горизонти в профілактичній медицині, серед яких встановлення методичних підходів до вивчення здоров’я населення в регіонах інтенсивного використання пестицидів і агрохімікатів.   Вчений встановив і запропонував комплекс заходів з первинної профілактики гострих кишкових інфекцій і геогельмінтозів серед населення, що передаються забрудненими питною водою та ґрунтом. Ці заходи отримали широке впровадження в санітарній охороні підземних і поверхневих джерел водопостачання населення від органічного й мікробного забруднення завдяки облаштуванню очисних споруд підземної фільтрації  побутових стічних вод в схемах водовідведення малих, зокрема й неканалізованих, сільських населених пунктів і окремо розташованих об’єктів:  інфекційних і соматичних лікарень, дитячих дошкільних закладів,  шкіл, баз відпочинку населення тощо. Євген Гнатович створив наукову школу: підготував 33 доктори і 37 кандидатів наук. Він є автором понад 500 друкованих праць, з них близько 50 монографій, підручників, 15 винаходів, понад 100 методичних    рекомендацій для практичної охорони здоров’я.

Протягом майже двох десятиліть Є.Г. Гончарук очолював колектив головного медичного вузу України (1984-2003). З його іменем пов’язано перетворення КМІ в перший у незалежній Україні  Державний (1992-1995), а з 1995 р. – другий в Україні після Державного університету імені Тараса Шевченка – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. За сприяння ректора Є.Г. Гончарука в НМУ було створено низку нових факультетів, 15 кафедр, науково-дослідний гігієнічний центр, нині Інститут гігієни та екології.

Серед нових факультетів слід назвати факультет підготовки лікарів для Збройних сил України, у формуванні й розгортанні якого, за дорученням ректора, брали активну участь і займались першим набором на  навчання студентів у кількості 100 осіб з 1 вересня 1997 року тодішній декан факультету, полковник медичної служби Валерій Володимирович Солярик, заступники декана, асистент Олександр Миколайович Науменко, майор медичної служби (нині полковник) Олексій Ілліч Полєжаєв  та тодішній й сьогоднішній диспетчер деканату Юлія Сергіївна Вакаренко. У листопаді 1999 року   факультет  очолив полковник медичної служби, заслужений працівник охорони здоров’я України Олексій Іванович Щербак, який разом із своїми заступниками, вже доктором медичних наук, професором О.М. Науменком (нині перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти НМУ, Заслужений лікар України, академік Академії наук вищої школи України), кандидатом медичних наук Віталієм Валентиновичем Москаленком, випускником лікувального факультету КМІ, на той час вже майором медичної служби, кандидатом медичних наук, доцентом Олегом Миколайовичем Власенком, згодом деканом, продовжували розвивати факультет. Нині О.М. Власенко полковник медичної служби, доктор медичних наук, професор – проректор з науково-педагогічної  та навчальної роботи НМУ, а факультет очолює теж випускниця КМІ, нині полковник медичної служби, доктор медичних наук Наталія Дмитрівна Козак, яка, як і Олег Миколайович Власенко, працює на посаді професора кафедри гігієни та екології № 3. Кафедра мала назву комунальної гігієни, завідувачем її був майбутній ректор НМУ академік Є.Г. Гончарук, а обидва майбутні професори кафедри О.М. Власенко та Н.Д. Козак ще студентами навчались на ній.

Фармацевтичний та медико-психологічний факультети теж створювались за безпосередньої участі ректора Є.Г.Гончарука. Фармацевтичний намагались відкрити ще на початку 80-х років ХХ століття, а відкрили лише 1997 року вже у складі НМУ. Перший декан — видатний організатор фармацевтичної справи, талановитий педагог, професор Дмитро Степанович Волох(1935-2020) керував факультетом до 2003 року. У 2003-2014 роках його очолювала нині доктор медичних наук, професор Ірина Володимирівна Нежанківська. Тепер факультет, який у 2006 році отримав вищий – IV рівень акредитації, очолює доктор медичних наук, професор Тетяна Дмитрівна Рева.

Медико-психологічний факультет в НМУ було відкрито 2001 року, наказом ректора Є.Г.Гончарука від 18.04.2001 №99 «Про створення медико-психологічного факультету в НМУ ім. О.О. Богомольця» на виконання відповідного Наказу МОЗ України від 28.03.2001 № 122 «Про створення медико-психологічного факультету в НМУ імені О.О. Богомольця».  Засновником  і першим деканом, а з 2004 року, й головою Вченої ради факультету став відомий український вчений-психолог, заслужений діяч науки і техніки, академік НАПН України, директор Інституту психології ім. Г.С. Костюка, доктор психологічних наук, професор Сергій Дмитрович Максименко, який працював на посаді декана (2001-2015), а з 1993 по 2018 рік,  – очолював кафедру загальної та медичної психології. У КМІ цю кафедру було утворено ще  1977 року. Вона мала назву  кафедра педагогіки та педагогічної психології, якою  тоді керував доцент Микола Васильович Черпінський. Протягом трьох років (2015-2017) деканом факультету була кандидат медичних наук, доцент Ірина Олександрівна Логінова. Нині  факультет очолює доктор психологічних наук, професор, професор кафедри загальної і медичної психології Мирослава Мирославівна Філоненко.

Ректор  Є.Г. Гончарук докладав багатьох зусиль до організації набору на навчання в Університеті студентів із країн близького й далекого зарубіжжя. У цьому активну участь брали працівники деканату по роботі з іноземними  студентами під керівництвом одного з деканів, згодом проректора з науково-педагогічної роботи з іноземними громадянами, кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії та соціології Олександра Олексійовича Закордонця. Євген Гнатович постійно дбав про умови побуту, проведення дозвілля, навчання студентів, які прибули до НМУ на той час з понад 30 країн світу. Саме на кафедрі комунальної гігієни та екології людини, очолюваній Є.Г. Гончаруком, стали вивчати гігієну, починаючи з третього курсу, російськомовні іноземні студенти, яких тоді була більшість, з Китаю, Куби, Марокко, Ірану, Іраку, Палестини, інших країн світу. А англомовні студенти цю дисципліну стали вивчати на кафедрі пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни (нині гігієни та екології № 1). У складі науково-педагогічних  працівників цієї кафедри того часу,  під керівництвом (з 1987 року до тепер) доктора медичних наук професора Василя Гавриловича Бардова, вже працювали молоді викладачі зі знанням англійської мови.

Ректор Є.Г.Гончарук, разом зі своїми заступниками – проректорами багато зусиль доклали до створення і розширення клінічних баз кафедр за рахунок об’єднання з профільними науково-дослідними інститутами. Це сприяло удосконаленню навчально-виховної, наукової, лікувально-консультативної роботи відповідних кафедр, зокрема, нейрохірургії, яку 1986 року з нейрохірургічної клініки лікарні імені Жовтневої революції (Олександрівська) було переведено  на базу  Київського НДІ нейрохірургії. На чолі кафедри, за сумісництвом, став директор Інституту, вчений-нейрохірург зі світовим ім’ям академік СРСР, заслужений діяч науки УРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії УРСР, професор Андрій Петрович Ромоданов. Клінічна база кафедри урології  розширилась шляхом приєднання до ДУ «Інститут урології НАМН України», під завідуванням (1981-2011) заслуженого діяча науки, академіка НАН та АМН України, Героя України, професора Олександра Федоровича Возіанова тощо.

Упродовж багатьох років пліч-о-пліч з Є.Г.Гончаруком працював на посаді проректора з навчальної роботи (1984-1990) Костянтин Степанович Кабак (1924-1998), завідувач кафедри гістології й ембріології, відомий вчений  в галузі ембріогенезу, побудови, вікових і реактивних змін і властивостей периферичної нервової системи. Учасник Другої світової війни. Кавалер орденів Трудового Червоного Прапора, “Знак Пошани”, багатьох медалей.  Згодом  цю посаду (1990-2003) обіймав учень С.С.Дяченка, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН та НАМН України, дійсний член Російської академії медико-технічних наук, Володимир Павлович Широбоков завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології (з 1979 року по теперішній час). Під час деканства Є.Г.Гончарука Володимир Павлович був її вченим секретарем, з 1983 до 1991 року – головою ЦМК з мікробіології при МОЗ СРСР, а з 1991 рік і по сьогоднішній день він є головою Проблемної комісії з мікробіології та вірусології при МОЗ та НАМН України.

На посаді незмінного проректора з наукової роботи (1977-2009), під час ректорства Є.Г.Гончарука, працював учень професора І.І.Потоцького, професор, член-кореспондент АПН України, академік Академії наук вищої школи, заслужений працівник вищої освіти України Володимир Григорович Коляденко (1935-2013), завідувач кафедри дерматології та венерології.

Разом із Євгеном Гнатовичем значний внесок у реформування Київської вищої медичної школи, зробив випускник 1972 року санітарно-гігієнічного факультету КМІ Василь Гаврилович Бардов, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, НАМН України в галузі профілактичної медицини, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни НМУ з 1987 року по теперішній час, декан медико-профілактичного факультету (1990-1992), директор Київської філії об’єднання “Екогігієна” АМН СРСР (1989-1995), проректор університету з комерційної діяльності (1993-1995 pp.), проректор з надання платних послуг (1999-2003), директор Наукового лабораторного гігієнічного центру Університету (1998-2005), директор Інституту гігієни та екології НМУ (2005-2014).  

Дружні, ділові й плідні взаємовідносини ректор Є.Г.Гончарук підтримував з деканами, переважною більшістю завідувачів і викладачами  як клінічних, так і теоретичних, особливо гігієнічних кафедр. Велику увагу ректор Є.Г. Гончарук приділяв проблемі розвитку й удосконалення медико-профілактичної справи й питанню підготовки фахових лікарів-гігієністів, епідеміологів, паразитологів, бактеріологів, вірусологів на санітарно-гігієнічному факультеті КМІ (нині медичному факультеті № 4), випускником якого був сам у 1954 р., деканат якого очолював упродовж 11 років (1969-1980), перед тим як стати ректором (1984-2003). Ця проблема в полі зору  Євгена Гнатовича  була постійною. Під час зустрічі з деканами факультету, відомими вченими-гігієністами, професорами Миколою Федоровичем Борисенком (1936-1994), деканом в 1981-1985 рр., Юрієм Денисовичем Гоцем (1930-2006), деканом в 1985-1989 роках, Василем Гавриловичем Бардовим, деканом в 1990-1992 роках, нарешті Олександром Петровичем Яворовським, який був деканом факультету протягом 12 років (1992-2004), перед тим як стати проректором з навчальної роботи НМУ, вже за ректорства В.Ф.Москаленка, Євген Гнатович часто згадував слова відомого хірурга Миколи Івановича Пирогова, що «…будущее принадлежит медицине предупредительной» і робив постійний акцент на слова, сказані одним із своїх вчителів, попередників на посаді завідувача кафедри комунальної гігієни КМІ в повоєнний період (1944-1956) академіка АМН СРСР Олександра Микитовича Марзєєва (1883-1956) – «А все-таки, все-таки будущее принадлежит нам – Гигиене». Ця крилата фраза стала епіграфом до фундаментального україномовного підручника «Комунальна гігієна», за редакцією Є.Г.Гончарука, написаного  колективом кафедри комунальної гігієни й екології людини Університету за участі провідних вітчизняних учених-гігієністів для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та практичних лікарів» й виданого   видавництвом «Здоров’я» в 2003 році й відзначеного 2007 року премією НАМН України в галузі профілактичної медицини.

Ця проблема широко обговорюється й висвітлюється на сторінках багатьох наукових видань, зокрема в матеріалах науково-практичної конференції з міжнародною участю «Екологічні та гігієнічні проблеми сфери життєдіяльності людини», в НМУ 2020 року  проведена вже втретє.

Організатором цієї конференції є один із учнів академіка Є.Г. Гончарука  доктор медичних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАМН України в галузі профілактичної медицини, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАНВО України Сергій Тихонович Омельчук, випускник санітарно-гігієнічного факультету КМІ  1986 року. Він був деканом цього факультету (2005-2015), заступником директора Наукового лабораторного гігієнічного центру НМУ (1995-2005),   заступником директора Інституту гігієни та екології НМУ (2005-2014),  із 2014 року до сьогодні – директор Інституту гігієни та екології НМУ. Одночасно С.Т. Омельчук працює на посаді професора кафедри гігієни та екології № 4.

У ювілейному році перше пленарне засідання було присвячено двом гігантам профілактичної медицини: академіку Гончаруку Євгену Гнатовичу, якому  2020 року виповнилось би 90 років, та його вчителю, доктору медичних наук, професору Петру Івановичу Бараннику, якому в 2020 році  виповнилось би 125 років від дня народження. З науковою доповіддю на конференції на тему «Проблема хімічної безпеки у науковому доробку академіка Є.Г. Гончарука, працях його учнів та послідовників»  виступила учениця Є.Г. Гончарука, доктор медичних наук, професор, професор кафедри гігієни та екології №3 Марія Михайлівна Коршун.

Крім того, в матеріалах проведеної конференції було висвітлено формування міждисциплінарних багаторівневих зв’язків екології та багатьох інших актуальних проблем профілактичної медицини.

Коротку характеристику співпраці ректора Є.Г. Гончарука з іншими факультетами НМУ розпочнемо з  лікувального факультету № 1, деканом якого на той час (1977-1986) був професор Іван Іванович Бобрик (1925-2011), спочатку професор кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, згодом завідувач кафедри анатомії.  І.І. Бобрика замінив на  цій посаді вже згадуваний В.П. Широбоков (1986-1990), якого в 1990 році призначили проректором з навчальної роботи, а  деканом факультету став доктор медичних наук, професор Володимир Миколайович Благодаров (1939-2013), завідувач кафедри патологічної анатомії.

Першим деканом лікувального факультету № 2 (тепер медичного  № 2), з яким Є.Г.Гончарук обмінювавсь думками й баченням проблеми удосконалення навчально-методичної, наукової, лікувально-консультативної й виховної роботи на факультеті й Університеті, був відомий патофізіолог доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР, Юрій Вікторович Биць (1938-2008), завідувач кафедри патофізіології професор. Юрій Вікторович був непересічною особистістю, користувався великою повагою і шаною серед студентів, науково-педагогічних працівників і співробітників Університету. Він очолював факультет з 1979 до 1985 року. В 1985 році деканом факультету став відомий  біохімік, лауреат премії ім. О.В. Палладіна,  доктор медичних наук, професор Юрій Володимирович Хмелевський (1930-1997),  завідувач кафедри  біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії,  який був деканом до 1988 року. З 1988 до 1990 року деканат очолював відомий вчений-хірург, доктор медичних наук, професор Юлій Вікторович Балтайтіс, який одночасно завідував кафедрою факультетської хірургії.  З Юлієм Вікторовичем у ректора Є.Г. Гончарука були ділові стосунки, ще й як з колишнім  керівником і засновником Республіканського проктологічного центру. Ю.В. Балтайтіс досконало володів методологією ендоскопічної хірургії, хірургічної гастроентерології й запроваджував сучасні методи діагностики й лікування хірургічних захворювань у навчальний процес. Після від’їзду професора Ю.В.Балтайтіса за кордон, деканом став відомий  кардіолог, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Європейського товариства кардіологів, доктор медичних наук, професор Василь Захарович Нетяженко, який очолював  лікувальний факультет  № 3 1990 до 2014 року.

Першим деканом педіатричного, нині медичного № 3 факультету, з яким ректор Є.Г.Гончарук розпочав обговорювати й вирішувати актуальні проблеми підготовки лікарів-педіатрів в Університеті був випускник педіатричного факультету КМІ, Віктор Михайлович Сидельніков (1928-1997), який у 1955 (на рік пізніше Є.Г. Гончарука)  з відзнакою закінчив медінститут і розпочав свою діяльність на посаді лікаря-педіатра у створеній за його активної участі в 1957 році  Київській міській дитячій клінічній лікарні № 2, де вперше у м. Києві були відкриті спеціалізовані відділення дитячої алергології, кардіології та реанімації. Згодом Віктор Михайлович очолив на цій базі кафедру госпітальної педіатрії (педіатрії № 2 з курсом медичної генетики та неонатології) вже як доктор медичних наук, професор. Вчений був обраний член-кореспондентом АМН СРСР, РАМН, НАН і АМН України. Став заслуженим діячем науки УРСР. Був головним педіатром (1970-1972), згодом головним дитячим ревматологом МОЗ УРСР і МОЗ України (1973-1997). В КМІ Віктор Михайлович був проректором з наукової, потім проректором з лікувальної роботи КМІ.

У 1990 році  деканом факультету було призначено, а потім обрано, теж випускника КМІ 1959 року, Владислава Яковича Голоту (1934 р.н), згодом доктор медичних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки УРСР, засновник, з 1982 року, і постійний завідувач кафедри акушерства і гінекології № 3 в Університеті. Він очолював факультет до 1999 року і з Владиславом Яковичем ректор Є.Г. Гончарук постійно обмінювавсь думками й баченням проблеми удосконалення підготовки на кафедрах факультету фахових акушерів-гінекологів для практичної охорони здоров’я України.

Декана факультету В.Я. Голоту замінив Віктор Григорович Лизогуб (1947 р.н.), теж випускник КМІ, 1972 року, який став  доктором медичних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, завідувачем кафедри факультетської терапії № 2 і очолював факультет до 2005 року. В Університеті виконував обов’язки заступника проректора з наукової роботи, був начальником науково-дослідної частини університету. З Віктором Григоровичем як деканом ректор Є.Г. Гончарук неодноразово обговорював питання удосконалення навчання студентів-медиків, майбутніх лікарів щодо методів діагностики та лікування ішемічної хвороби серця,  гіпертонічної хвороби й надання хворим невідкладної допомоги.. Нині, окрім завідування кафедрою, В.Г. Лизогуб є заступником директора Державного фармакологічного центру МОЗ України, а з 2009 року – він ще й директор Науково-експертного центру лікарських засобів, створених на основі нанотехнологій НАН України.

Ділові організаційні,  наукові, педагогічні відносини активно підтримував ректор Є.Г. Гончарук з багатьма науково-педагогічними працівниками й студентами  НМУ…”.